“Шкодую про це досі”: Знайшов на вулиці чужу картку

Чому іноді краще пройти повз такої знахідки, ніж намагатися допомогти.

"Шкодую про це досі": Знайшов на вулиці чужу картку

Багато хто з нас, знаходячи чужу картку, відчуває бажання допомогти та повернути її власнику. Проте реальність може виявитися набагато складнішою, а благородний вчинок — обернутися серйозними неприємностями, інформує Ukr.Media.

Іноді в метро, на вулицях, у магазинах можна побачити банківські картки, що самотньо валяються. Хтось їх загубив, хтось викинув. І нерідко в соцмережах з'являються дописи про такі знахідки. Люди діляться: дивіться, картка на землі валяється. І одразу сипляться коментарі з незмінною порадою — переведіть на неї гривню, додайте SMS з контактами. Мовляв, знайшов вашу картку, телефонуйте.

На перший погляд, такий спосіб здається цілком логічним і робочим. Але особистий досвід і історії знайомих доводять — краще обходити картки, що валяються, стороною. І справа тут не в байдужості чи небажанні допомогти людям. Просто надмірна старанність може обернутися серйозними проблемами для самого "рятівника".

Давайте розберемося, чим загрожує прагнення повернути загублену картку і чи варто встрявати в цю історію. Раптом виявиться, що проявляти дива альтруїзму тут не з руки. І часом добрі наміри можуть принести більше шкоди, ніж користі.

Ризики прояву добросердя

Звісно, не йдеться про повне ігнорування чужих проблем. Але повернення загубленої картки — задача не з розряду надскладних, що вимагає від сторонньої особи особливого героїзму.

Сьогодні заблокувати картку й оформити нову — всього лише пара натискань у мобільному банку. А до появи віртуальних карток і мобільного банкінгу процедура і справді була набагато клопіткішою. Проте люди якось справлялися самостійно.

І ось тут надмірна старанність допомогти загрожує серйозними проблемами. Ось вам реальний приклад.

Якийсь громадянин у стані алкогольного сп'яніння загуляв і загубив свою картку. Поки він безтурботно спав, хтось знайшов її і встиг погуляти аж на 3 тисячі гривень. Дрібні розрахунки в більшості випадків проходять без введення пін-коду.

А тут, імовірно, були невеликі суми й нечасті операції. Тож невідомий "доброзичливець" спокійно погуляв з чужою карткою по різних торгових точках.

Лише коли невдачливий власник проспався й виявив зникнення великої суми, на картку був прихід на одну гривню від людини, яка її знайшла. Той надіслав СМС з контактами і проханням зателефонувати.

І як ви думаєте, що зробив цей "потерпілий"? Правильно — поїхав у поліцію і здав усі дані "рятівника". Мовляв, ось хто насправді обчистив мою картку.

Зрештою добросердечний самаритянин змушений був витратити цілі вихідні на допити, об'їзд магазинів, де проводилися операції, та інші поліцейські премудрості. А потім його ще кілька разів викликали для додаткових перевірок.

Хоча на той момент картка вже була заблокована, а справжнього злодюжку і так знайшли б по записах камер спостереження.

Як вчинити правильно

Отже, підбиваючи підсумок усьому вищесказаному, можна дати кілька рекомендацій про те, як розумно вчинити з чужою знайденою карткою.

По-перше, якщо ви виявили картку десь на вулиці, краще просто пройти мимо. У переважній більшості випадків такі "загублені" вже заблоковані власником або обчищені злочинцями.

По-друге, якщо картка потрапила вам у магазині, кафе чи іншому громадському місці, достатньо повідомити про це співробітників. Вони сповістять відвідувачів або передадуть картку в банк.

По-третє, можна зателефонувати в банк за телефоном на картці й повідомити про знахідку. Співробітники зв'яжуться з власником.

Головне, не поспішайте проявляти дива альтруїзму. Це загрожує проблемами з поліцією, нервами і даремно витраченим часом. Подумайте, а чи варто вам встрявати в розбирання з чужою карткою. І пам'ятайте, що добрі наміри можуть обернутися великою шкодою для вас.

Джерело