Фото: інстаграм Марія Сухопалова
У першу неділю жовтня в Гібралтарі за титул чемпіона Європи боролися провідні маунтинбайкери континенту. Цей вид велосипедного спорту, де спортсмени пересуваються по пересіченій місцевості, водночас є видовищним і непередбачуваним. І українським уболівальникам було за кого вболівати і ким тепер пишатися. 21-річна харків’янка Марія Сухопалова стала віцечемпіонкою. Досягнення є особливо вагомим, якщо згадати, що на п’єдестал наші не підіймалися з 2021 року, і поступилася в підсумку Марія лише зірковій італійці Гаї Тормені, яка взагалі нікому не програє з 2019 року.
Про особливості маунтинбайку, свої досягнення та мрії Марія Сухопалова розповіла в інтерв’ю Коротко про.
Злякалася успіху і… впала
– Маріє, що привело вас у маунтинбайк?
– Мій старший брат записався до секції, а я, будучи малою, усюди ходила за ним. Так я й потрапила у маунтинбайк. Залишилася, тому що зрозуміла, що це в мене справді добре виходить, і ще тому, що мені подобалося доводити, що можу бути не гірше за старших хлопців.
– У який момент ви зрозуміли, що це не просто хобі? Що це саме шлях професійного спортсмена?
– Після змагань юніорського Кубку світу в Хайнмінгу, Австрія. Стартувала з далекої позиції, однак із кожним колом наближалася до лідерів і навіть дібралася до 8-го місця. Це надихнуло і трохи налякало мене, я прискорилася на спуску, впала і фінішувала 15-ю. Попри все, ця траса і зараз одна з найулюбленіших.
– Що ви відчуваєте в момент, коли виконуєте складні елементи? Чи бувають епізоди, коли стає страшно?
– Страх, адреналін, азарт – усе одночасно. Так, насправді часто буває страшно, особливо коли треба стрибати. Але я обожнюю технічні ділянки з корінням та камінням, вони справді захоплюють!
– На вашу думку, чим відрізняється характер спортсмена, що займається маунтинбайком, від характеру, скажімо, шосейного велогонщика?
– Мені здається, що характер маунтинбайкера формується через екстремальні ситуації на технічних трасах. Тут важлива сміливість, швидке реагування та вміння не боятися ризику. У шосейних гонках теж є екстремальні ситуації та стресові моменти, але там немає таких складних технічних елементів, і рішення приймаються швидше у стратегічному, а не технічному плані.
Марія – одна з найкращих у своєму виді спорту в Європі. Фото: інстаграм Марія Сухопалова
Без рутини неможливо досягти результату
– Що для вас означає маунтинбайк? Це боротьба? Чи особистий шлях по життю?
– Це і боротьба, і особистий шлях. Це перевірка себе на витривалість і характер у гонках, а водночас спосіб навчитися долати страх, отримувати задоволення від процесу та відкривати власні межі.
– Віцечемпіонка Європи – для вас це вершина чи один із етапів на шляху до ще більших перемог?
– Це лише етап на шляху до ще більших перемог і мотивація рухатися далі.
– Чого навчив вас саме цей виступ?
– Цей виступ навчив мене завжди вірити в себе і не сумніватися, адже в цьому виді спорту все може змінитися кардинально за лічені секунди.
– Яка ви поза маунтинбайком? Якщо прибрати спорт, то яка ви?
– Насправді спорт- це і є моє життя. Це рутина, без якої неможливо досягти результату, адже харчування, сон і відпочинок – невід’ємна частина. У мене є буквально два тижні в міжсезонні, щоб відчути себе звичайною дівчиною без обов’язків.
На те, щоб відчути себе просто дівчиною, у неї є всього кілька тижнів на рік. Фото: інстаграм Марія Сухопалова
– Поразки вас більше вчать чи засмучують?
– Це залежить від мого емоційного стану. Можу сказати, що буває по-різному, інколи поразки вчать, інколи засмучують.
– Яке місце в житті займає такий елемент, як екіпірування і спорядження?
– Це один із найважливіших аспектів. Ми дуже багато тренуємося, тому форма має бути якісною й зручною, щоб ніщо не заважало. На високому рівні кожна дрібниця впливає. Особисто для мене дуже важлива кожна деталь на моєму велосипеді, а ще не менш важливе взуття. Але головне – відчувати велосипед як продовження себе.
– Як взагалі впоратись зі страхом падіння?
– Потрібно бути сміливим і зрозуміти, що всім страшно. У мене є правило: якщо я впала на якому-небудь елементі, потрібно одразу ж кілька разів його повторити, щоб повернути впевненість.
– Чи є в маунтинбайку такі речі, які сторонній глядач не бачить, але вони відіграють важливу роль?
– З боку все здається легше та менше, а коли ти на велосипеді, відстань між тобою та землею збільшується, і будь-яке рішення чи дрібна деталь стають критично важливими. Це налаштування велосипеда, правильна траєкторія на трасі, вибір швидкості й моментів для розгону, техніка проходження коріння і каміння – на високому рівні кожна деталь може суттєво вплинути на результат.
– Чи є в житті у вас ще якісь інтереси? Якби не маунтинбайк, то чим би займались у житті?
– Я обожнюю грати у великий теніс, хоча роблю це дуже рідко, бо намагаюся не перевантажувати себе зайвим навантаженням. Особливо теніс допомагає мені відновлюватися морально, коли відчуваю виснаження.
– Про що мрієте?
– Я мрію про перемогу. А ще хочу, щоб велоспорт розвивався в нашій країні, особливо маунтинбайк, і щоб у нас була можливість тренуватися вдома.
Маунтинбайк – це ще й красиво. Фото: інстаграм Марія Сухопалова